Грудень у горбах

Вдосталь тиші та височини,Трішки шуму хвилями води,Промені тепла бриніли,Летом, шалом, уві сні.
Вартовими пильними,Обрію синіми крильми,Проминали пагорби,Де і ким були ми...
Закрутились жорнами,Сонця вранішні млини,І залило світлом жовтим,Очі сонні посеред зими.
День набрався ширини,Рік дістався глибини,Відростає поступово Дерево, яке садили ми.
Славсько 2022Р.П. (с)

Illustration
Made with