Море тихе, світанкове,Море тоне у вогні,Далі там видніють гори,До яких прямуєм ми.
Тануть холоду печалі,Ноги грузнуть у пісок,Сонця куля перетопитьНадлишок важких думок.
Світло шлях освячує,Сіль на тілі та в землі,Тихо віра проростає,З кореня у пагони живі.
Жорна часу мелють дні,Мить народжена зникає,Теплий слід лиш залишає,В пам'яті, на глибині.
Львів 2024Р.П. (с)