Білий шум білої солоної піни
Вибілює темний клубок думок
Розтануло під променями усе
Що мали, шукали й хотіли
Хвиля забирає і по морях несе
А потім зійде сонце за горою
Імлою вранішньою понад водою
Розвіє вітер залишки вагань
У далині прозорою марою
Видніють привиди бажань
Постануть цілі тверді, як каміння
Чіткими гранями у глибині
І сили стане і сумління
Триматися за них, немов коріння
Тримає дерево на кам‘яній горі.
Албанія 2021Р.П. (с)