Прокидається з густої теміні вулиця
Архангел Михайло на синьому тлі
З ранку у день впевнено сунуть люди
Тихо вариться кава у світлі й теплі
Швидкість зростає, вже хтось біжить
В осінь вдягнулися вічні та перехожі
Невпинно втікає в минуле ця мить
Долаючи всі перепони та огорожі
Тридцять чотири у склі модернізму
Птаха іржава на балконі сидить
Плетиво звуків, дух плюралізму
Відбитки історій бравурних століть
Зараз триває, зараз іще бринить
Час одночасно руйнує й будує
Людина минає, людина горить
2024Р.П. (с)