Незримий, відчутний струм,
Потоком пронизує вени,
Ким був позавчора - забув,
Лещатами стиснуті межі.

Досвід крихкий і тендітний,
Швидко зникає знову,
Візерунок обставин набув,
Павутини нейронів нові.

Лабіринти серцевих судин,
Хитросплетені у ансамбль,
Томне тіло мліє, як дим,
Оркестрові емоції зносять дамбу.

І усі ці постійні крайнощі,
Знову робиться душно,
Все стискається в крапку,
І ховається в мушлю.
Китай 2018Р.П. (с)