Коли в неділю сонячне проміння заливає кімнатуТо з'являється відчуття тихого миру та світлої надії Час завмирає і це сонце не хочеться сполохати Усе добре виринає на поверхню з-під завалів пам'ятіШкіра відчуває яскраві спогади пробуджені теплом В думках рояться слова з пісень та пригадуються сенсиЛюбов до життя вкотре лагідно нагадує про себе Музика наповнює, з'єднує та врівноважує Простір стає прозорим та ясним, як літній ранокСвітло левітує, відбивається та сіється на стінахСтрімко проходить крізь очі та дістає прямісінько серцяОселяється там і чекає часу, щоб знову вийти назовні.
2025
Р.П. (с)