Зелене море довкола,Ні, океан!Блискуче сяє стодола,Безмежного сонця туман.
Північний вітер грає на листі,Мелодію шуму та прохолоди,Здається я на своєму місці,І вже не чекаю з моря погоди.
Красою наповнене серце,Пейзажі малює в очах,Рожевими хмарами стелиться,Вечірнє проміння в хатах.
Тихо стає та спокійно,День добігає кінця,Сповнений вдячності й сили,У відчуттях власного я.
Славсько 2020Р.П. (с)